Якщо у Вашої дитини немає друзів

Важливо знати причину

    Перш за все, поставтеся до ситуації, що виникла, якомога спокійніше. Проблеми в спілкуванні має не лише ваш малюк. Приблизно кожна десята дитина зазнає таких самих труднощів.

     Пам’ятайте: перші спроби, хай навіть невдалі, виробляють певні навики спілкування. В однієї дитини ці навики з'являються дуже швидко – вони наче природжені. В іншої – на це витрачається значно більше часу. Важливо, щоб батьки сприймали характер і темперамент дитини таким, яким він є. Не треба квапити: «Піди познайомся з цими хлопчиками» або «Потоваришуй з тією дівчинкою». І, звісно, не можна говорити: «Танечка сором’язлива». Адже такими словами ви програмуєте дитину на невдачі в спілкуванні, вона ще більше впевниться у своїй неспроможності потоваришувати з дітьми.

   Щоб допомогти малюкові налагодити стосунки з іншими, важливо встановити причину несприйняття. Непомітно поспостерігайте за дитиною : як вона грається з однолітками, як розмовляє, чи живе у злагоді з вчителем, агресивна чи мовчазна. Головне – не втручайтеся, позиція стороннього спостерігача допоможе краще зрозуміти проблеми вашої дитини й скорегувати власну поведінку.

Завжди пам'ятайте: негаразди дитини, хай якими дріб’язковими вони вам не здаються, для неї – справжнє горе. Тому будьте уважними до всіх проблем малюка. Важливо ще змалку створювати дитині умови для вільного спілкування з однолітками. Найчастіше невміння дружити пов’язане з браком довіри іншим і впевненості в собі. Ці проблеми можна розв’язати досить швидко, особливо в дитячому віці. Розпочати потрібно з власного прикладу, позитивного ставлення до дружби й інших людей. Необхідно обговорити з дитиною, в якій сфері захоплень вона вважає себе найбільш успішною і як цікаво можна подати ці навички серед однолітків. При цьому дайте малюкові відчути, що ви розумієте його страх, тривогу, самотність і підтримайте найменші прояви дружби. Якщо спроби були невдалими, обговоріть з дитиною, як краще змінити тактику, разом проаналізуйте помилки. Це допоможе їй відчути себе впевненішою. 

Джерело: http://www.pani-ua.info 

Як розвинути в дитини заповзятливість

З раннього дитинства розвивайте в дитини ініціативу. Не перешкоджайте їй, якщо вона хоче вчитися музиці, займатися футболом або яким-небудь іншим видом спорту, а також брати участь у всіх шкільних заходах... Врешті-решт вона сама повинна обрати, чому надати перевагу. Вам же залишається довіряти здоровому глузду свого підприємця-початківця.

Навіть якщо ви вважаєте, що ваша дитина повинна домогтися в житті більше, ніж ви, намагайтеся частіше заохочувати її словами, а не речами, тому що численні подарунки можуть викликати в душі людини, яка формується, зворотну реакцію стосовно прояву ініціативи. А полегшити життєвий шлях своєї дитини ви можете, сприймаючи її такою, яка вона є, визнаючи її як особистість.

Виховати в підлітка незалежність можна, схвалюючи його погляди на ту або іншу ситуацію. При цьому добре, якщо дитина впевнена в тому, що до її думки прислухаються. Розмовляйте з нею якнайчастіше, уважно вислуховуйте її, і згодом ви зрозумієте, що керує її вчинками.

Щоб дитина була дійсно незалежною у виборі своєї діяльності, вчіть її працювати, змагатися з іншими підлітками і домагатися поставленої мети.

Дитина хоче одержати яку-небудь дуже дорогу річ, але ваш бюджет не дозволяє цього? Розкажіть їй про фінансовий стан родини і попросіть поради з приводу можливої оплати цієї речі. Запропонуйте їй взяти участь у виконанні якоїсь роботи в домі, у дворі, городі. Попередньо домовтеся про оплату, щоб вона знала, як заробляти гроші. Тут важливо виробити в дитини позитивне ставлення до праці. Але найкраще, що ви можете зробити для своїх дітей, — це бути гарним прикладом для них, адже діти вчаться, наслідуючи. Виростаючи в активному середовищі, вони відкривають цінність самого процесу участі.

За матеріалами    http://mir-shkola.ucoz.ua

Щоб ваша дитина стала лідером

Ви хочете, щоб ваша дитина стала лідером, адже у ваших очах вона найкраща, найрозумніша...

Тоді вам необхідно прийняти до уваги рекомендації Джона Роузмонда — психолога з центру правильного сімейного виховання в Гастоні, штат Північна Кароліна. Виховайте у дітей три головні якості: самоповагу, спритність і відповідальність.

Лідером стає лише той, хто намагається зрозуміти і виконувати загальноприйняті правила, хто й у випадку невдачі не кидає почату справу, хто не боїться відповідальності за те, що робить.

Виховуйте в дитини впевненість у собі. Хваліть кожну маленьку її перемогу. Не пригнічуйте дослідницькі здібності в дитини. Дітей цікавлять і захоплюють ті люди, які долають перешкоди, прагнуть пізнавати нове.

Запевняйте дитину, що треба вірити в успіх, а не в провал будь-якої справи. Тільки той досягає вершини, хто пробує, зазнає невдач, виправляє свої помилки і пробує знову.

Не обмежуйте мрії дітей, вислуховуйте їх уважно, якими б нереальними вони вам не здавалися. Необхідно, щоб діти вміли фантазувати, бачили перед собою мету і прагнули її досягти. Лідер — людина, здатна бачити мету, яку вона собі уявляє, розповісти про неї іншим і повести за собою. Лідера відрізняє те, що він вишукує можливості в різних ситуаціях. Той, хто знайде розв'язання проблеми, стає на чолі підприємства. Навички лідерства треба вдосконалювати на практиці. Заохочуйте бажання дитини зайняти керівну посаду, де вона більше зможе виявити себе як лідер. Краще, якщо дитина буде захоплена справою за своїми інтересами, там вона здобуде впевненості. А головне в лідерстві — це впевненість у собі й у своїх діях і повага до думок інших.

Але головне — це той приклад, який ви подаєте своїм дітям. Якщо дитина побачить, що ви недоброзичливо ставитеся до сусідів або товаришів по службі, не чекайте від неї шанобливого ставлення до людей. Якщо ви несумлінно ставитеся до своїх службових обов'язків і розповідаєте про це в родині, даремно говорити дитині про відповідальність.

Навички ХХІ століття

Навчальні та інноваційні навички 

Творчість і інноваційність
•    Здатність оригінальності та інноваційності в  діяльності  
•    Розвиток, впровадження та донесення нових ідей до інших 
•    Відкритість до та сприяння  новим та різноманітним перспективам 
•    Робота над творчими ідеями для внесення вагомого та корисного вкладу у царину, в яку впроваджується інновація  

Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми
•    З’ясування причинно-наслідкових зв’язків, ґрунтовне доведення та розуміння ідей
•    Здійснення вибору та прийняття комплексних рішень 
•    Розуміння взаємозв’язків між системами 
•    Визначення та постановка суттєвих запитань для прояснення різноманітних позицій, що дозволяє приймати кращі рішення 
•    Оформлення, аналіз та синтезування інформації для вирішення проблем та відповідей на запитання  
•    Вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем.

Комунікативні навички та навички співробітництва
•    Ефективне формулювання думок та ідей шляхом їх чіткого та зрозумілого висловлення та написання  
•    Демонстрація можливості ефективно співпрацювати з різноманітними групами 
•    Гнучкість та готовність до застосування необхідних компромісів з метою здійснення спільного завдання 
•    Прийняття відповідальності за результати спільної роботи 
•    Розуміння, усвідомлення ролі ефективного спілкування, створення та використання різних видів спілкування: усного, письмового та за допомогою мультимедіа-засобів в різноманітних формах та в різних умовах.

Вміння працювати з інформацією, медіа та комп’ютерні навички

Інформаційна грамотність 
•    Вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично та компетентно оцінювати інформацію, вміння вірно та творчо використовувати дані для вирішення проблем. 
•    Базове розуміння етичних/правових питань, пов’язаних з доступом до та з використанням інформації 

Медіа грамотність 
•    Розуміння принципу побудови медіа повідомлень, того, для яких цілей та із застосуванням яких інструментів та за яких умов вони зроблені, їх характеристик. 
•    З’ясування способів інтерпретації інформації різними особами, включення або відсутність різних оцінок та точок зору, усвідомлення залежності медіа-повідомлень від ціннісних норм та точок зору та розуміння того, як медіа можуть впливати на думки та поведінку. 
•    Розуміння підґрунтя та базових засад етичних/правових питань, пов’язаних з доступом до та з використанням інформації 

IКT – грамотність (Грамотність у галузі інформаційно-комунікаціних технологій)
•    Належне використання цифрових технологій, інструментів та/або комунікаційних мереж для доступу, управління, інтегрування, оцінювання та створення інформаційних даних для успішного функціонування в суспільстві економіки знань. 
•    Використання комп’ютерних технологій як інструменту для спілкування, досліджень, організації, оцінювання інформації, володіння базовим розумінням етичних/правових питань, пов’язаних з доступом та використанням інформації 


Життєві та кар’єрні навички

Гнучкість та пристосовуваність 
•    Пристосування (адаптація) до різних ролей та рівнів відповідальності 
•    Ефективна праця в умовах двозначності (неоднозначності) та зміни пріоритетів  

Ініціатива та  самоспрямованість 
•    Усвідомлення власного розуміння навчання та своїх потреб щодо навчання 
•    Вихід за межі наявної майстерності та/або вимог навчальної програми для дослідження та розширення свого власного навчального досвіду та досягнення власних навчальних цілей
•    Прояв ініціативи з покращення навичок для досягнення вищого професійного рівня 
•    Визначення навчальних завдань, виділення головних завдань та здійснення їх без зовнішнього стороннього нагляду 
•    Ефективне використання часу та розподіл робочого навантаження 
•    Бажання і здатність навчатися протягом всього життя 

Соціальні навички та навички, пов’язані зі співіснуванням різних культур 
•    Належна та продуктивна праця разом з іншими 
•    Використання для досягнення цілей сукупного інтелекту груп, коли це необхідно 
•    Визнання культурних розбіжностей та використання різних перспектив для підвищення інновації та якості роботи 

Продуктивність та вміння з’ясовувати та враховувати кількісні показники 
•    Встановлення та слідування високим стандартам і цілям для якісного і вчасного виконання роботи 
•    Демонстрація старанності та позитивної робочої етики (наприклад, пунктуальність та надійність) 

Лідерство та відповідальність  
•    Використання міжособистісних навичок та навичок вирішення проблем для впливу на інших та ведення їх до мети 
•    Використання сильних сторін інших для досягнення спільної мети. 
•    Виявлення чесної та етичної поведінки 
•    Діяльність відповідно до інтересів широкої спільноти 

Джерело: Партнерство задля розвиту навичок 21 століття (www.21stcenturyskills.org). Використане з дозволу.

Класифікація інноваційних педагогічних технологій (методик, систем)

1. Педагогічні технології на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу.
1.1. Гуманно-особистісна технологія Ш.Амонашвілі.
1.2. Система Є.Ільїна: викладання літератури як предмета, що формує людину.
1.3. Авторська школа самовизначення (А.Тубельський, м. Москва).
1.4. Адаптивна система навчання (А.Границька, м. Москва).
1.5.  АЗІМУТ    —    особистісно     зорієнтована    технологія    гнучкої
диференціації освітнього процесу: А — альтернативність, 3 — зацікавленість,
І — ініціативність, М — мотивація, У — усвідомленість, Т — творчість.

2. Педагогічні технології на основі активізації інтенсифікації діяльності учнів.
2.1. Технологія розвивальних ігор (Б.Нікітін).
2.2. Проблемне навчання.
2.3. Технологія    комунікативного    навчання    іншомовної    культури (Є.Пассов).        
2.4. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу (В.Шаталов).
2.5. Навчання англійської мови з використанням зорових опор.

3.   Педагогічні   технології   на   основі   ефективності   управління   та організації навчального процесу.
3.1. Технологія С.Лисенкової: перспективно-випереджальне навчання з використанням опорних схем під час коментованого управління.
3.2. Технології рівневої диференціації:
а) внутрішньокласна (внутрішньопредметна) диференціація (М.Гузик);
б) змішана диференціація (модель зведених груп);
в) рівнева диференціація навчання на основі обов'язкових результатів (В.Фірсов); :
г) культуровиховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (І.Закатова);
д) диференційоване навчання молодших школярів за С.Логачевською; е) технологія повного засвоєння;
е)   технологія   повного   засвоєння   (естонський   варіант   П.Крейтсберг, Є.Корлль);
ж) рейтингова технологія навчання.
3.3.   Технологія   індивідуалізації   навчання   (Інге   Унт,   А.Границька, В.Шадриков) (див. п. 1.4.).
3.4. Технологія програмованого навчання (за В.Беспалько).
3.5.    Інтерактивні    технології    в    навчанні    гуманітарних    дисциплін (Є.Пометун, Т.Ремех).
3.6. Дебати як різновид діалогового навчання (І.Пескар).
3.7. Колективний спосіб навчання (КСН) (А.Ривін, В.Дьяченко).
3.8. Семестрово-залікова форма організації навчально-виховного процесу
(С.Подмазін).
3.9.   Педагогічна   технологія   на   основі   системи   ефективних   уроків (А.Окунєв).
3.10. Поліекранна технологія навчання.

4.   Педагогічні   технології   на   основі   дидактичного   удосконалення   і реконструювання матеріалу.
4.1. «Екологія й діалектика» (Л.Тарасов).
4.2. «Діалог культур» (В.Біблер, С.Курганов).
4.3. Укрупнення дидактичних одиниць — УДО (П.Ерднієв).
4.4. Реалізація теорії поетапного формування розумових дій (М.Волович).
4.5. «Перші кроки», «Крок за кроком» — міжнародна програма.

6. Альтернативні технології.
6.1. Вальдорфська технологія (Р.Штайнер).
6.2. Технологія вільної праці (С.Френе).
6.3. Технологія ймовірнісної освіти (А.Лобок).
6.4. Технологія майстерень.

7. Природовідповідні технології.
7.1. Природовідповідне виховання грамотності (А.Кушнір).
7.2. Технологія саморозвитку (Монтессорі).
7.3. «Родинно-побутове виховання учнів».
7.4. «Довкілля».

8. Технології розвивального навчання.
8.1. Система розвивального навчання Л.Занкова.
8.2. Технологія розвивального навчання Д.Зльконіна-В.Давидова.
8.3. Системи розвивального навчання з напрямом на розвиток творчих рис особистості (І.Волков, Г.Альтшуллер, І.Іванов).
8.4. Модульно-розвивальне навчання.
8.5. Особистісно зорієнтоване розвивальне навчання (І.Якиманська).
8.6. Технологія саморозвивального навчання (Г.Селевко).

Джерело: http://umni4ka.at.ua

Шкільні інструменти, про які не говорять

Поради батькам про те, як розвинути соціальний інтелект дитини та досягати успіху

Приладдя для малювання, модна флешка, новий шкільний рюкзак приводять у радісне хвилювання всю сім'ю. Ви, імовірно, любите підготовку до школи. І, як і більшість батьків, вважаєте, що успіх дитини в навчанні призведе її до щасливого дорослого життя.

Однак нове дослідження, в якому брали участь близько 1000 людей у віці за 32 роки, показало, що висока успішність у школі не завжди призводить дітей до щастя в житті. Знаєте, що, згідно з дослідженням, зумовлює щастя людини в дорослому віці? Дружба. Коли в дітей багато друзів у дитячому й підлітковому віці, вони, як правило, виростають щасливими дорослими.

Це не означає, що батькам треба припинити допомагати дітям з домашніми завданнями або що можна відправляти дітей до школи, непідготовленими до навчання. Звичайно, ні. Але це дослідження підтверджує найголовніше наше відкриття в галузі щастя за останні сто років: наше щастя найсильніше зумовлюється широтою і глибиною наших стосунків з іншими людьми.

Існує кілька «інструментів», необхідних нашим дітям, яких немає у звичайному шкільному списку, до якого ми так звикли. Зокрема, їм потрібні інструменти для розвитку соціального інтелекту. У цій статті наводяться три найбільш важливі, на думку експертів, інструменти розвитку соціальних стосунків та ідеї про те, як забезпечити ними вашу дитину.

Інструмент № 1. Хоробрість

Похід до школи дуже часто вимагає хоробрості, особливо якщо діти переходять у нову школу або з молодших класів у середні. Дітям потрібна хоробрість, щоб робити те, що вони вважають правильним, наприклад, запросити нового учня сісти поруч із собою за обідом. Хоробрість потрібна і для того, щоб не робити те, що вони вважають неправильним, навіть незважаючи на тиск однолітків. І нарешті, хоробрість потрібна їм для самовираження, наприклад, для того, щоб виступати перед усім класом або ставити запитання, не боячись виглядати безглуздо.

Ось кілька способів озброїти дітей хоробрістю:

• Спитайте, що означає для них це слово. Порозмовляйте з дітьми про те, як треба не боятися зіштовхуватися з труднощами. Розкажіть їм про способи використання хоробрості як інструменту.
• Розкажіть їм, що хоробрість – як м'яз: чим більше вони її будуть використовувати (тренувати), тим легше їм буде вставати на захист того, що вони вважають правильним. Хоробрість, яку вони розвивають та тренують сьогодні, буде служити їм усе життя.
• Допомагайте дітям визначати думки, які впливають на їхню хоробрість. Що вони можуть сказати самі собі, щоб відчути себе хоробрими? («Я досить сильний, щоб робити правильно».) Які думки примушують їх боятись? («Усі подумають, що я дивний, якщо я скажу їй про це».)

Інструмент № 2. «Кошик для сміття»

Соціальне життя наших дітей сповнене конфліктів, великих і малих. Для того щоб легше справлятися з ними, діти повинні ставитись до поганих слів і вчинків, як до сміття, і, відповідно, викидати їх на смітник. Інструмент «Кошик для сміття» допомагає дітям оговтатись після проявів безсердечності, особливо після ненавмисних образ, а також розвивати психологічну стійкість.

Ось кілька способів озброїти дітей інструментом «Кошик для сміття»:

• Розмовляйте зі своїми дітьми про те, що деяким конфліктам і неприємним словам просто не варто приділяти час і увагу. Вони – як сміття: недоречні, непристойні й неприємно пахнуть. Кошик для сміття – це найкраще місце для таких конфліктів і слів.
• Допомагайте дітям придумати уявне символічне місце для «сміття»: як тільки вони вирішать, що якесь слово або вчинок – це і є сміття, або як тільки закінчиться якась неприємна пригода, вони повинні викинути його в кошик для сміття й рухатись далі (відкинути в бік від свого фізичного простору).
• Існує вислів «Важливо не те, що відбувається з тобою, а те, як ти на це реагуєш». Порозмовляйте з дітьми про те, як «кошик для сміття» може стати ефективним способом відреагувати на щось неприємне.

Інструмент № 3. Дихання

Це інструмент, який використовують і діти, й дорослі. Його застосовують для зняття стресу, зосередження й запобігання надмірно емоційним реакціям. Навчіть дітей вправ, описаних нижче, щоб вони стали більш розсудливими й не за роками зрілими, як маленькі мудреці.

Учені вважають, що вміння зосереджуватись на власному диханні – це потужний інструмент школярів. Ця навичка допомагає знизити рівень стресу, стимулює творчий потенціал, підвищує успішність і покращує здатність концентрувати увагу.

Ось кілька способів озброїти дітей інструментом «Дихання»:

• Практикуйте з дітьми таку вправу. Покладіть одну руку на серце, а іншу на живіт. Повільно вдихніть через ніс. Зосередьтесь на відчутті свіжого повітря, що надходить у ваші легені, і на тому, що ви відчуваєте, коли ваш живіт розширюється. Зробіть коротку паузу, а потім видихніть через рот, повільно рахуючи до п'яти.
• Зробіть п'ять, а якщо зможете, то десять таких вдихів.
• Попросіть дітей звернути увагу на те, що вони відчувають при виконанні цієї вправи

За матеріалами сайту http://childdevelop.com.ua

Шкільні інструменти, про які не говорять

Ви потрапили на блог вчителя початкових класів 

Дрябіної Ганни Миколаївни